Вознесенськ посів друге місце по індексу ПУД

"...тільки в Чернівцях, Вознесенську та Сумах забезпечується виконання критеріїв прозорості-участі-доброчесності"

Ссылка

Вперше в Україні проведена комплексна оцінка місцевої соціально-економічної та бюджетної політики за критеріями Індексу прозорості-участі-доброчесності (ПУД), який свідчить про незадовільний стан за більшістю з показників. Про це йшлося на прес-конференції у Києві, під час якоїбули представлені результати експертного дослідження місцевої бюджетної політики. (Дослідження тривало рік, в рамках партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», яке об’єднує 40 експертів та журналістів).

Оцінювання здійснювалося за 173 критеріями, які взяті за 100 %. Проект охопив 17 міст України. За результатами дослідження, тільки в трьох із 17 міст: Чернівцях, Вознесенську та Сумах забезпечується виконання понад 40% критеріїв – це на сьогодні найвищий, так званий «обмежений» рівень відповідності вимогам серед усіх досліджуваних міст України. Києву та Одесі не вистачило 3 та 3,5 бала відповідно, щоб потрапити до цієї категорії. Шість міст (Миколаїв, Львів, Чугуїв, Здолбунів, Дніпро, Білозерка) не подолали 20% бар’єр, що свідчить про незадовільні показники. Переважна більшість міст отримала мінімальну та недостатню кількість балів за усіма показниками. Це означає, що місцева політика не задовольняє більшості критеріїв прозорості, участі та доброчесності бюджетного процесу,суспільство залишається недостатньо поінформованим, на що витрачаються бюджетні кошти. І навіть три лідери рейтингу – Чернівці, Вознесенськ та Суми – забезпечують досить обмежений рівень ПРОЗОРОСТІ.

Найбільш непрозорими є документи, які впливають на зміст бюджетної політики. Жодне місто (окрім Чернівців) не оприлюднює плани діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. Фінансові плани та звіти комунальних підприємств також переважно недоступні. Лише в Черкасах всі фінплани комунальних підприємств оприлюдненні на сайті, понад половина – доступні у Чернівцях та Ковелі. Попри те, що річний та квартальний звіти про виконання бюджету доступні у 16 із 17 міст, процедура внесення змін до бюджету за результатами квартальної звітності залишається корупційно чутливою - влада не консультується з громадянами, кошти розподіляються у ручному режимі.
За критерієм УЧАСТІ громадян лідерами є Суми та Вознесенськ, де показники складають 51% та 54% відповідно, що відповідає «обмеженому» рівню. Найнижчі показники у цьому блоці мають міста Дніпро (13,8%), Миколаїв(15%) та Львів (18,8%). Переважно громадяни мають змогу лише відвідувати засідання профільних комісій та сесії місцевої ради, висловлювати пропозиції. Але громада залишається непоінформованою, що є передумовою затвердження структури видатків, чому відхилені ті чи інші ініціативи активістів, місцевих депутатів.
За показником ДОБРОЧЕСНОСТІ влади (він оцінює переважно реалізацію принципу співпраці влади із громадянами) результати найгірші – жодне місто не сягнуло навіть «обмеженого рівня» відповідності критеріям. Найменш доброчесною є практика оприлюднення проектів рішень про бюджет (лише 6 міст забезпечили виконання цієї законодавчої норми). Місцевій владі перш за все бракує доброчесності у процедурах, які регламентують бюджетний процес. Немає даних про результати проведених внутрішніх та зовнішніх аудитів та ревізій, інформації про результати громадських експертиз бюджетної політики.
Розробник методики, експерт Фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора зазначив, що на сьогодні ми спостерігаємо переважно «фасадну прозорість» та формальну участь громадян у бюджетному процесі на місцевому рівні.

Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» розробило низку рекомендацій з вимогою внести зміни до законодавства щодо бюджетної політики.
Зокрема, у Бюджетному кодексі треба чітко прописати процедури регламентування бюджетного процесу, оприлюднення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, визначення соціально-економічних та бюджетних пріоритетів, що мають знайти логічне відображення у проектах рішень про бюджет. Необхідно запровадити відповідальність посадових осіб за порушення порядку оприлюднення документів, що лежать в основі соціально-економічної та бюджетної політики, порядку проведення консультацій та оприлюднення їх результатів, внесення чи відхилення кожної пропозиції з зазначенням причини. Такий підхід мінімізує корупційні ризики, зокрема, при визначенні видатків на статті та об’єкти, які не відповідають пріоритетам місцевого розвитку.
Практика оприлюднення усіх проектів документів, залучення до обговорення депутатів та громади – вкрай важлива при формуванні місцевих бюджетів на 2017 рік. Це особливо актуально, адже внаслідок фінансової децентралізації місцева влада отримала право самостійно формувати видатки та доходи місцевих бюджетів. І якщо найближчим часом не зробити відкритими ці процеси, кількість зловживань та корупційно мотивованих рішень може зрости в рази. Це парадоксально, але факт –безконтрольність, яка існує в умовах більшої фіскально-бюджетної свободи місцевого самоврядування, призводить до корупції та безкарності з одного боку, та браку довіри до місцевої влади - з іншого. І навпаки, чим вище рівень громадського контролю на усіх етапах бюджетного процесу, тим менше можливостей для таких зловживань.
Методику Індексу ПУД можна назвати одним з дієвих антикорупційних інструментів, що має превентивний характер, і впровадження його в рамках партнерства, яке поповнюється новими учасниками, дасть поштовх кардинальним змінам на місцевому рівні, переконаний Анатолій Бойко,координатор партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».


Довідкова інформація:
Індекс прозорості-участі-доброчесності (ПУД) – це оцінка рівня прозорості, участі та доброчесності органів місцевого самоврядування в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування стосовно соціально-економічної та бюджетної політики. Сама методика унікальна - вона розроблена експертами Фундації «Відкрите суспільство».
Індекс ПУД надає можливість комплексно оцінювати місцеву політику на всіх стадіях бюджетного процесу – складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування. Оцінюється дотримання критеріїв прозорості, участі та доброчесності на основі вимог чинного законодавства (Бюджетного кодексу України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо), та кращих міжнародних практик, які сформульовані у Європейській хартії місцевого самоврядування, документах Ради Європи, Партнерства «Відкритий уряд», Міжнародного валютного фонду, Світового Банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Міжнародного бюджетного партнерства, Глобального руху за бюджетну прозорість, підзвітність та участь громадян у бюджетних процесах.
При розробці Індексу ПУД взято до уваги загальноєвропейську тенденцію поступового переходу від систем управління громадами до системи «доброго врядування» ("goodgovernance") та забезпечення можливостей безпосередньої участь громадян у вирішенні питань місцевого значення відповідно до принципу субсидіарності.
Кожен із 3-х груп критеріїв (прозорість, участь та доброчесність) дозволяє оцінити наближення існуючого порядку оприлюднення соціально-економічних та бюджетних документів, залучення громадян та депутатів місцевої ради до бюджетного процесу та можливості впливу на соціально-економічну та бюджетну політику до найвищого значення визначеного у балах та відповідно – у відсотках.
В дослідженні оцінювання здійснювалося за 173 критеріями (вони склали 100%).
1 бал надавався за кожним критерієм в разі дотримання відповідних вимог,
0,5 балів - за неповну, часткову відповідність
0 балів – в разі невідповідності вимогам критерію.
Шкала оцінювання показує ступінь відповідності критеріям і має крок у 20%:
від 0 до 20% - «незадовільний»;
20-40% - «мінімальний»,
40–60% - «обмежений»,
60-80% - «суттєвий»,
80-100% – «високий».
ПРОЗОРІСТЬ: оцінює ступінь відкритості та доступності соціально-економічних та бюджетних документів на всіх стадіях бюджетного процесу.
УЧАСТЬ: оцінює стан та можливість участі громадян у бюджетному процесі, практику проведення консультацій із громадськістю на всіх стадіях бюджетного процесу, наявність зручного доступу до релевантної та всебічної інформації про результати таких консультацій, про прийняття або відхилення пропозицій громади та депутатів місцевих рад.
ДОБРОЧЕСНІСТЬ: оцінює забезпечення права громадян на передбачуваність кроків органів влади на різних стадіях бюджетного процесу, належне, своєчасне та завчасне інформування та наявність можливостей для легкого сприяння інформації.
Досліджувались наступні соціально-економічні та бюджетні документи:
Плани діяльності головних розпорядників бюджетних коштів на 2015 рік та наступні за плановим два бюджетні періоди.
Бюджетні та цільові програми на 2015 рік.
Бюджетні запити на 2016 рік.
Фінансові плани комунальних підприємств на 2015 рік.
Рішення про бюджет на 2016 рік.
Рішення про Програму соціального та економічного розвитку (ПСЕР) на 2016 рік
Річні плани закупівель на 2015 рік, звітів про проведення процедур закупівель протягом 2-ї половини 2015 року, договори на закупівлю протягом 2015 року тощо.
Річний звіт про виконання бюджету за 2014 рік.
Квартальні звіти про виконання бюджету за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2015 рік та внесення змін до рішення про бюджет

Звіти за виконання бюджетних програм (паспортів бюджетних програм) за 2014 рік.
Звіти щодо виконання Програми соціально-економічного розвитку (ПСЕР) та цільових програм за 2014 рік.
Звіти про виконання фінансових планів комунальних підприємств за 2014 рік.
Для проведення дослідження рік тому було створено громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!». Це сталося за ініціативи Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». До партнерства увійшло біля 40 громадських організацій та ЗМІ. Оцінювання на основі методології Індексу ПУД здійснили 17 громадських організацій. Оцінювались документи та процеси соціально-економічної та бюджетної політики великих, середніх та малих міст України – всього охоплено 17 міст. Проект реалізовано в рамках проекту «Громадянське суспільство та медіа за прозорі місцеві бюджети», який координує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» та Фундація «Відкрите суспільство» за фінансової підтримки Європейського союзу та Посольства Фінляндії в Україні.
Дослідження у 17 містах здійснили такі громадські організації Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!»: Регіональний аналітичний центр, м. Ізмаїл; Народний дім Чернівці; Фонд розвитку міста Миколаєва; Молода Черкащина; Молодіжний центр регіонального розвитку, смт. Білозерка; Центр правової допомоги, м. Ковель; Агентство економічного розвитку, м. Вознесенськ; Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, м. Чернігів; Севєродонецька агенція розвитку громади; Центр політичних студій та аналітики, м. Івано-Франківськ; Бюро аналізу політики, м. Суми; Чугуївська правозахисна група; Аналітичний центр розвитку міста ЗЕОН, м. Здолбунів; Львівська група, Одеська організація КВУ, Одеса; Фундація «Відкрите суспільство», Київ.

11:32
485
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...